Abstract
У статті проаналізовано етапи становлення української національної балетної вистави крізь призму соцреалістичного канону. Зазначено, що естетика соцреалізму як легітимізований владою регулятор мистецьких процесів проявився в одній з найпотужніших тенденцій 30-80-х рр. ХХ ст. – створенні національних балетних вистав в союзних республіках. Попри ідеологічні на-станови, створення українських балетів позитивно позначилося на загальному розвитку балетного театру України, розширило його жанровий діапазон, сприяло підвищенню професійного рівня митців, органічне поєднання класичного та українського танцю призвело до появи унікальної лексичної системи національної балетної вистави. Українська національна балетна вистава пройшла шлях від побутової драми «Пан Каньовський» (перший український балет) через «Лілею» (перша українська хореодрама) до симфонічної поеми «Лісова пісня», що відбиває основні віхи розвитку балетного театру УРСР у 30–50-х рр.

This publication has 1 reference indexed in Scilit: