Abstract
Статтю присвячено вивченню стратегій і тактик пошуку житла харківськими робітниками в 1920-ті рр. У роботі досліджено проблему реалізації житлової політики радянської влади на повсякденному рівні, проаналізовано практики розподілу відомчого житла, проблеми взаємодії між непманами та заводчанами. За допомогою методів мікроісторії та культурної історії повсякденності з’ясовано, що робітники свідомо обирали такі стратегії пошуку житла: одержання квартири від підприємства, пошук незаселеної кімнати, налагодження особистих контактів із домовласниками, ущільнення «нетрудових» елементів або співпраця з ними. На основі аналізу текстів заяв та листів робітників до харківської міської влади виявлено, що вони були співавторами класового дискурсу «знизу». Трудівники у своїх зверненнях до влади активно використовували радянську риторику і, керуючись власними інтересами, звинувачували або захищали непманів. Вивчення робітників як суб’єктів радянської політики є можливим шляхом подальшого оновлення вітчизняних студій із робочої історії.Матеріал надійшов 18.03.2020