Статтю присвячено розв’язанню задачі оцінки впливу фракцій парламенту, що дозволяє визначити, які політичні сили найбільше впливають на кібернетичну безпеку держави. Запропоновано методику автоматизованого збору та обробки даних на основі відкритих результатів голосувань, зібраних з офіційного веб-ресурсу парламенту. Збір та обробка інформації для системи моніторингу діяльності законодавчих органів різних країн має засновуватись на принципах Big Data, з яких основними є швидкість обробки даних; масштабованість рішень; обробка як структурованих, так і напівструктурованих даних, якими є дані із сайтів законодавчих органів. Запропоновано методику обчислення оцінок впливу, яка враховує взаємні вподобання учасників голосувань із використанням рангів індексів збігу позицій по голосуваннях. Розроблено програмне забезпечення із використанням Java, яке дозволяє обчислювати класичний та модифікований індекси Шеплі-Шубіка, показник порогу розколу, індекс збігу позицій, індекс ефективності роботи фракцій. Відповідні обчислення виконані для фракцій ВР України VIII скликання за період з грудня 2014 по липень 2018 р. На основі кореляційного аналізу визначено взаємовпливи між фракціями, тенденції в їх фракційній дисципліні. На менших часових проміжках виявляються тенденції по взаємовпливу, які не є помітними на більш великих часових проміжках. Виявлено, що деякі фракції перевищують свій потенційний вплив в парламенті за рахунок високого порогу розколу, що свідчить про хорошу фракційну дисципліну. Низький поріг розколу і неможливість реалізації виграшних коаліцій навпаки, негативно впливають на ефективність впливу фракцій. Результати дозволяють оцінити узгодженість і ефективність роботи фракцій, які є необхідною умовою отримання узгоджених рішень у сфері національної та кібернетичної безпеки держави.