Ідея життєтворчості в рецепції Василя Стуса: тексти і контексти.

Abstract

У статті проаналізовано втілення ідеї життєтворчості у Василя Стуса на матеріалі його поезії, листів і літературознавчих праць. Інтелектуальні контексти, в яких формувався поет, стають основою його пошуків власного шляху як літератора, а сама література – мірилом побудови власної біографії. Життєтворчість як ключове поняття для розуміння феномена Стуса показано через романтичний та модерністський контексти, його осмислення себе як поета та етичний кодекс, що базувався на засадах правди, щирості, доброти, вірності собі, життя як страждання.