Термін Імпліцитна теорія свідомості (ІТС), позначає пізнавальну здатність розуміти як свої власні, так і чужі наміри, емоції, почуття, переконання тощо. Цю психологічну здатність на сьогоднішній день досліджено більшою мірою у контексті типового розвитку, тобто в умовах нормального онтогенезу, а також на прикладі тварин, дітей з нетиповим розвитком, дорослих з певними психічними розладами. Існують також дослідження, які стосуються специфіки ІТС у осіб, залежних від алкоголю. Метою статті є встановлення зв’язків між ІТС та особистісними властивостями в умовах норми та залежності від психоактивних речовин (ПАР). Дослідження проводилося на 98 особах. З них 42 – особи, залежні від ПАР та початковому етапі одужання, 15 осіб – залежні від ПАР на більш пізньому етапі одужання та 41 особа – група умовної норми. Використано непараметричні методи: тест Колмогорова-Смірнова, коефіцієнт рангової кореляції r-Спірмена. На основі отриманих даних при порівнянні осіб, залежних від ПАР, та осіб, що належать до групи умовної норми, ми встановили ряд зв’язків між ІТС та іншими психологічними факторами. Встановлено, що залежність від ПАР негативно відображається на ІТС. ІТС найбільше пов'язаний з п’ятим фактором Особистісного опитувальника 5PFQ «Експресивність-Практичність». Другим зовнішнім корелятом ІТС, що більшою мірою виражений на ранньому етапі одужання при залежності від ПАР, можна вважати другий фактор Особистісного опитувальника 5PFQ «Прив’язаність-Відособленість». Висунуто припущення, що шкала ІТСС має найбільш виражені біологічні кореляти та найсильніше вираження у особистісних характеристиках. Фактор віку пов'язаний зі шкалами ІТС лінійно.