Проблемні аспекти системи К. Станіславського

Abstract

Мета статті – виявити проблемні аспекти системи К. Станіславського, на основі якої освоюють фаховумайстерність актори театру й кіно. Методологія дослідження. Основними в проведенні дослідження сталианалітичний та логічний підходи до осмислення основних прийомів психотехніки актора театру й кіно за системоюК. Станіславського. Застосовано порівняльний аналіз життя актора в ролі та життя звичайної людини. Основоюпорівняння обрано аспект діяльності актора як митця. Наукова новизна. Здійснено аналітичну «ревізію» основнихзасад системи Станіславського, на підставі яких освоюють фахову майстерність актори театру й кіно. З’ясовано, щоприйоми, застосовувані акторами для відтворення життя в ролі, недостатньо ефективні, бо помилково запозиченіК. Станіславським із життєвого досвіду людини. Виявлено історичні причини такого запозичення та недолікиприйомів психотехніки. Вказуються шляхи вдосконалення майстерності актора. Висновки. Внутрішнє життя акторав ролі відрізняється від життя звичайної людини. Схожість між тим та іншим життям тільки зовнішня. Виявленорозбіжності між підходом до створення стану переживання в ролі за системою К. Станіславського та методомМ. Чехова, який наполягав на відмінній від життя природі почуття й переживання актора. На механізм збудженняакторського переживання в ролі, окрім іншого, найбільше впливає майстерність удавання актором зовнішньогожиття персонажа. Однак про таку майстерність у системі К. Станіславського не йдеться, натомість розглядаєтьсятільки внутрішнє життя людини, на основі аналізу якого винайдені прийоми. У цьому й полягає найбільша помилкаК. Станіславського.