У статті розглянуто тематичні групи, семантичні поля та варіантно-синонімічні групи фразем у художніх творах Бориса Грінченка. Створено структурно-семантичні моделі фразеологізмів у прозовій спадщині письменника. У роботі також подано таблиці ідеографічної класифікації стійких словосполучень. На їх основі здійснено статистичні підрахунки в межах фразеотематичних груп. У роботі ми опиралися передусім на ідеографічний поділ фразеологізмів, здійснений Віктором та Дмитром Ужченками. Вчені пропонують виділення мовних універсалій (структурно-семантичних моделей — ССМ), за допомогою яких будуються фраземи. На сьогодні ця класифікація застосована лише до вивчення лексики творів Бориса Грінченка. Найбільше стійких словосполучень виявлено у фразеотематичній групі «Людина» (95 %), а саме у ФТП «Людина як розумна істота». У цьому тематичному полі особливо багате на фразеологізми ФСП «Емоції, почуття, стан». Це пов’язано насамперед із тим, що Борис Грінченко мав певні психологічні здібності, майстерно розкриваючи характери та почуття своїх персонажів. У ФТГ «Абстрактні відношення» (3 %) найбільш численним виявилось ФСП «Якість», найменш численним — «Кількість». Це можна пояснити біднішим виражальним потенціалом останнього поля. ФСП «Можливість» у цій фразеотематичній групі відсутнє на противагу класифікації Віктора Ужченка. ФТГ «Природа» (2 %) так само є невеликим, проте у ньому вдалося виділити три ССМ. Крім того, класифікація Віктора Ужченка у статті була доповнена необхідними ВСГ. Аналіз художньої прози Бориса Грінченка в ідеографічному аспекті фразеології доводить її багатство й різноманітність майже в усіх тематичних групах.