Abstract
Стаття присвячена питанню визначення ролі навчання вчителів на курсах підвищення кваліфікації у стабілізації їхнього психо-емоційного стану за психосоціальної підтримки з боку викладачів під час активної фази збройного конфлікту міжнародного характеру. Дослідження базується на результатах опитування педагогів, яке проведено на засадах добровільності та анонімності. Перевірено та доведено гіпотезу щодо позитивного впливу психосоціальної підтримки педагогів під час проходження ними дистанційних курсів підвищення кваліфікації на задоволення їхніх базових психологічних потреб, що призводить до стабілізації емоційного стану, відновлення швидкості когнітивних процесів під час їхнього перебування в зоні збройного конфлікту. Встановлено наявність залежності між місцем фактичного перебування педагога (вдома на окупованій території; вдома на території, де поруч відбуваються активні бойові дії; вдома на території, підконтрольній Україні; в евакуації на території України; в евакуації за межами України) та переліком тих потреб, які були задоволені під час навчання на дистанційних курсах. Показано, що ефективне навчання педагогів в умовах збройного конфлікту можливе лише за наявності у них системи мотивів, серед яких домінують саме внутрішньо-позитивні. Досягнення ефективності та результативності навчання можливе також за умови задоволення потреби слухачів у структурі, яка реалізується за створення певних щоденно повторюваних алгоритмів та ритуалів пізнавальної діяльності слухачів курсів та візуалізації та схематизації запропонованих матеріалів. Важливу роль відіграють процес взаємодії слухачів курсі під час групової роботи на вебінарах, а також застосування техніки прогресивної м'язової релаксації, техніки дихання, тілесно-орієнтованої техніки та техніки позитивного мислення. Вчителі розглядають проходження курсів підвищення кваліфікації під час активної фази збройного конфлікту як можливість відволіктися від від думок про війну, стабілізувати власний емоційний стан. Однак, для третини слухачів курси є викликом, випробуванням, коли існують постійні проблеми з електрикою та зв’язком, та додатковим психологічним тиском. Отже, підвищення кваліфікації педагогічних працівників під час активної фази збройного конфлікту має здійснюватися суто на засадах добровільності.