Abstract
Реалізація принципу соціальної справедливості у сучасних умовах стає об’єктом глибокого теоретичного розгляду у межах бібліотекознавства та інформаційних наук. Метою статті є аналіз концепції соціальної справедливості у бібліотекознавстві та інформаційних науках. Методологічною основою дослідження виступили діалектичні ідеї про взаємозв’язок розвитку теорії та практики, системний підхід до вивчення соціальних об’єктів, інтерпретаційна дослідницька парадигма, інтегративний антропологічний підхід. Описовий і трансдисциплінарний методи дозволили синтезувати результати досліджень, отриманих фахівцями у різних галузях знань. Боротьба з соціальною ексклюзією, імплементація принципу соціальної справедливості за умов збільшення розриву між бідними та багатими стає нагальною потребою сучасних бібліотек. Для успішної інтеграції у суспільство майбутнього публічні бібліотеки мають трансформуватися у своєрідні міжкультурні клуби, платформи для вільного спілкування та обміну думками, стати культурними осередками своїх громад. Бібліотеки ХХІ століття перетворюються на серйозних гравців у сфері глобалізації – вони інтегруються у більш широкий соціально-політичний, економічний і культурний контексти. Наукова новизна отриманих результатів полягає у здійсненні аналізу концепції соціальної справедливості у бібліотекознавстві та інформаційних науках, а також в обґрунтуванні доцільності її використання в умовах сьогодення. Викладені у статті положення і зроблені висновки можуть бути використані під час розробки інноваційних стратегій розвитку бібліотек.