Висловлено думку, що для виявлення причин радикальної політичної поведінки молоді потрібно з’ясувати, як ця поведінка співвідноситься з груповою належністю молодої людини. Запропоновано досліджувати політичну поведінку у зв’язку з тими цінностями, ідейними переконаннями, настановленнями, які домінують у групі, до якої належить молода людина. На основі теоретичного аналізу визначено, що спілкування вгрупі, а точніше – групове дискутування (М. Стінберген), є одним із ключових соціально-психологічних чинників, які впливають на політичну поведінку молоді. З’ясовано, що ефективність такого впливу полягає в тому, що групове дискутування передбачає як міжособові процеси обміну думками й аргументами, так і внутрішньоособистісні процеси рефлексії цієї інформації. Встановлено, що в групах, де молоді люди об’єднуються навколо схожого бачення політичних реалій, виникає феномен групового мислення, який веде до поляризації та ампліфікації когнітивних помилок. Зроблено висновок, що в результаті групової дискусії молоді люди зі схожими політичними поглядами стають впевненішими щодо своїх ідей, а сама дискусія підживлює радикальність їхніх думок та поведінки.