Abstract
У статті шляхом аналізу результатів наукових досліджень, нормативно- правової бази з’ясовано особливості та значення дипломатії в механізмі врегулювання міжнародних територіальних спорів. З’ясовано, що до дипломатичних засобів вирішення міжнародних територіальних спорів відносять т. зв. «погоджувальні засоби», серед яких: перемови, консультації, слідча й погоджувальна комісії, посередництво, добрі послуги тощо. Встановлено, що дипломатичними вказані засоби визначаються зважаючи на те, що сторони спору самостійно «контролюють» спір та можуть прийняти або ж відкинути запропонований механізм врегулювання спору.З’ясовано, що найбільш простим, зручним і прийнятним для сторін міжнародного спору засобом його розв’язання є переговори. Вони являють собою процес пошуку рішень зі спірних питань самими сторонами шляхом встановлення безпосереднього контакту та досягнення угоди між ними. Встановлено, що різновидом переговорів є консультації. Вони використовуються для продовження встановлених контактів. До консультацій звертаються тоді, коли необхідно поновити переговори у зв’язку з обставинами, що виникли знов. З’ясовано, що іншим видом регулювання міжнародних територіальних спорів є інститут мирного врегулювання шляхом використання добрих послуг, що являють собою сукупність міжнародно- правових норм, які регулюють діяльність третіх держав або міжнародних організацій з метою здійснення за їх власної ініціативи або на прохання держав, що знаходяться в конфлікті і направлені на встановлення або поновлення прямих переговорів. Встановлено, що іноді виникають ситуації, коли сутність конфлікту зводиться до іншого розуміння фактичних обставин, що послужили підставою для спору. У такому випадку пришвидшити його врегулювання дозволяє висновок слідчих і примирних комісій.Виокремлено «віртуальну» дипломатію як різновид дипломатичного способу вирішення міжнародних територіальних спорів, що має допоміжний характер. Наголошується на тому, що віртуальна дипломатія є найбільш оптимальним, зручним, економічно вигідним і перспективним методом ведення дипломатичних переговорів із застосуванням інноваційних підходів. Аргументовано доцільність визнання та детального врегулювання процедури віртуальної дипломатії на міжнародному рівні.