Animalistic Code in “The Tale of Macarius of Rome”

Abstract

У статті висвітлено етичні й естетичні функції анімалістичного коду в апокрифічному ходінні до раю «Повість про Макарія Римлянина». На основі проаналізованого візантійського протографу твору (VI ст.) та українських і російських списків повісті XIV і XVII ст. виокремлено чотири типи тваринних образів – художня деталь, алегорія, символ, стерта алегорія – і визначено джерела образності для кожного з них. Окреслено основні відмінності грецьких і східнослов’янських списків. Простежено шляхи адаптації біблійного зоологічного коду. Акцентовано на взаємозв’язках культурної репрезентації Іншого й образів екзотичних звірів у середньовічній белетристиці та фольклорі. Особливу увагу зосереджено на специфіці функціонування тваринного символу, алегорії та стертої алегорії у межах середньовічної епістеми. Доведено, що середньовічна культура здебільшого використовувала образи тварин, укорінені у спільну текстуальну традицію (античні автори, Біблія, «Фізіолог») як складні риторичні...