В реаліях сьогодення питання протидії та запобіганню домашньому насильству має вкрай важливе значення, оскільки велика кількість жінок та дітей стають жертвами такого насильства, хоча трапляються випадки домашнього насильства і щодо чоловіків. У даній роботі було розглянуто питання щодо проблематики ролі органів прокуратури в запобіганні та протидії домашньому насильству. Також досліджено проблеми законодавчого врегулювання прокурорської діяльності в системі запобігання та протидії домашньому насильству. В процесі написання роботи було застосовано метод аналізу та синтезу, емпіричний метод та метод порівняння. І, дійсно, вірно підмічено в темі цієї статті, що це є все ж таки проблемою. В першу чергу через те, що нормами діючого законодавства чітко не врегульовано якими ж діями прокурори можуть запобігати чи протидіяти домашньому насильству, адже в їх повноваження входить безпосередньо процесуальний супровід таких кримінальних справ, тобто після того як таке насильство вже відбулось. На нашу думку, щоб органи прокуратури могли ефективно запобігати та протидіяти домашньому насильству пропонуємо внести зміни у статтю 131-1 Конституції України, яка визначає функції прокуратури в цілому, та прокурора зокрема. Доцільним вбачається доповнити цю статтю частиною, яка б надавала право органам прокуратури здійснювати превентивні заходи щодо запобігання та протидії домашньому насильству. Дослідження, проведені в даній роботі, можуть лягти в основу законотворчої діяльності при прийнятті змін до законодавчих актів, які регулюють правовідносини в сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Ключові слова: орган прокуратури, прокурор, прокуратура, домашнє насильство, насильство проти жінок, насильство проти дітей, запобігання насильству, протидія насильству