Методологічні засади психологічного забезпечення соціального прогнозування

Abstract

Метою статті є обґрунтування методологічних засад психологічного забезпечення соціального прогнозування як науково-теоретичної та предметно-практичної діяльності. Методологія та наукові підходи. Дизайн теоретичної і методологічної аргументації передбачає уточнення та узгодження основних загальнометодологічних положень соціального аналізу в їх зв’язку із соціальним прогнозуванням і соціальною психологією та з акцентуванням уваги на прогностичних можливостях й обмеженнях останньої. Основні результати. Проаналізовано та узгоджено рівні соціального/соціально-психологічного аналізу, що дає змогу визначитися щодо масштабу прогнозованих явищ і процесів. Уточнено методологічні принципи як загальнонаукового, так і спеціального (галузевого) рівнів у їх зв’язку із структурно-смисловою побудовою соціального аналізу, що задає аналітичні рамки для формулювання дворівневої системи методологічних принципів психологічного забезпечення соціального прогнозування. Узагальнення соціально-психологічних підходів і теоретичних моделей з підходами до дослідження майбутнього стало основою для налаштування інтегративних зв’язків між соціальним прогнозуванням і соціально-психологічною наукою. Запропоновано низку перспективних напрямів використання соціально-психологічних підходів для розроблення прогностичних стратегій і технологій повоєнного відновлення країни, чим унаочнюються можливості переходу від теоретичного до практичного соціально-психологічного забезпечення соціального прогнозування. Висновки і перспективи подальших досліджень. Головний сенс порушення фахової дискусії навколо проблеми психологічного забезпечення соціального прогнозування та питань прогнозування соціальних явищ і процесів під специфічним – соціально-психологічним – кутом зору і за допомогою специфічних – соціально-психологічних – засобів полягає в тому, що активна інтервенція соціально-психологічних підходів у соціальне прогнозування – це єдиний шлях досягнення того, щоб знання про внутрішній (психічний) зміст соціальних явищ і процесів, про закономірності їх перебігу і розвитку стали реальною підставою для адекватних соціально-психологічних прогнозів і дієвих практичних рекомендацій.