Мета статті – визначити соціокультурні детермінанти формування систем інтерпретаціїмодної діяльності як фактора гармонізації глобалізаційних проблем сучасності. У дослідженнівикористано компаративний та системний підходи, що допомогло визначити моду як системузмін та інновацій у контексті антропологічної проблематики. Такі філософські методи, яктрансцендентальний, допомагають з’ясувати, наскільки можливі зміни модних інновацій задоби глобалізації; яким чином стають наявними самі зміни (феноменологічний метод); як одинцикл модних інновацій перетворюється на інший. Метод культурно-історичної реконструкціїдопомагає визначити модні артефакти як феномен новітньої культури. Наукова новизна.Антропологічний поворот концентрує увагу на антропному вимірі моди, який свідчить проантропологічну обумовленість модного теоцентризму та теріоморфізму. Висновки. Доведено,що в теорії сучасної естетичної думки, мистецтвознавстві, культурології визначають триповороти: антропологічний, семіотичний та візуальний. Так сталося, що ці повороти розводятьу часові, і вважається, що антропологічний передував семіотичному. Проблема дискурсу, тексту,знаку трансформує проблему людини, яка була гостро позначена на межі ХІХ–ХХ століть,у площину мовних адеквацій. Антропологічний поворот відображує сьогоднішню ситуацію, якапрезентує надмірну, більше того, надзвичайно екстравагантну реальність візуалізації світу,новий оптикум, паноптичний універсум, який дає можливість масмедіа, рекламі, віртуальнійреальності демонструвати, презентувати, розширювати світ інформації настільки, що людинамайже весь час перебуває у...