Санітарний стан похідних ялинових насаджень Національного природного парку "Зачарований край"

Abstract

Територія Національного природного парку "Зачарований край" розташована в центральній частині Вигорлат-Гутинської Вулканічної гряди (передгір'я Східних Карпат) і на 96,7 % представлена лісовими землями. У породному складі явним домінантом є бук європейський (Fagus sylvatica L.) ‒ 92 %, на другому місці ялина європейська (Picea abies (L.) H. Karst.) ‒ 6,6 %, на решту порід припадає 1,4 % від площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок. Регулярне вивчення стану насаджень на територіях природно-заповідного фонду ‒ одне із завдань, покладених на науковий відділ Національного природного парку "Зачарований край". Оцінювання санітарного стану здійснювали переважно у літні місяці (липень-вересень) 2020 р. на дев'яти кругових постійних пробних площах, з використанням відповідних методик. Встановлено, що деревостани (зважаючи на санітарний стан ялини загалом) за індексом санітарного стану є дуже ослабленими ‒ участь ялини у складі 3-4 одиниці, всихаючими ‒ 7-8 одиниць, всохлими ‒ 9-10 одиниць. За ступенем деградації фотосинтетичного апарату деревостани з участю ялини у складі 3-4 та 7 одиниць належать до класу "середньо ушкоджені", а деревостани з участю ялини у складі 8-10 одиниць – переважно до класу "дуже ушкоджені". Середня частка сухостійної деревини в загальному запасі збільшилася за 10-річний період від 2,9 до 37,8 %. При цьому середня частка сухостійної деревини у змішаних деревостанах становить 21,8 %, а у чистих та з переважанням участі ялини (8 і 9 одиниць) ‒ 45,8 %. Виявлено, що середня частка сухостійних дерев на пробних площах становить 63,5 % ‒ від кількості дерев ялини та 44,6 % ‒ від загальної кількості дерев. Середня частка сухостійних дерев у змішаних деревостанах становить 29,1 %, а у чистих та з участю ялини 9 і 8 одиниць ‒ 53,1 %. Масове всихання ялини призвело до переходу більшості деревостанів ялини, за елементом лісу, у всохлі насадження. Основними причинами деградації ялинових деревостанів є осередки короїдів та абіотичні чинники (вітровали та буреломи), що призвели до механічних пошкоджень стовбурів.