У статті досліджено особливості адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення. Проаналізовано практику розгляду судами справ про відповідні адміністративні правопорушення, деякі особливості провадження в зазначених справах. Під час дослідження було вивчено 187 постанов у справах у Єдиному державному реєстрі судових рішень,з яких 78 (41,7 %) справ завершилися притягненням правопорушників до відповідальності у вигляді штрафу, 77 (41,2 %) справ було судами закрито, 32 (17,1 %) справи було повернуто органам Національної поліції на доопрацювання. Зроблено висновок про те, що застосування адміністративно-деліктного законодавства у сфері захисту права народу на волевиявлення є неефективним, його реалізація не досягає своєї мети. На підставі вивчених справ з’ясовано причини низької ефективності реагування уповноваженими особами на цей вид правопорушень. Надано пропозиції, які сприятимуть підвищенню якості здійснення провадження та складання процесуальних документів.