ПОПУЛЯЦІЙНА СТРУКТУРА ANTHEMIS STERILIS STEVEN

Abstract

У статті наводяться результати досліджень 4-х локальних популяцій кримського ендемічного виду Anthemis sterilis у межах гірсько-вулканічного масиву Карадаг. Встановлено, що ці популяції приурочені до скель, осипищ та кам’янисто-щебенистих ґрунтів, для них властивий компактно-дифузний тип розміщення особин в межах популяційного поля, який варіює в залежності від характеру вікового спектру в певних скупченнях. Більшість популяції розташовані на петрофітних ділянках з проективним покриттям травостою 5–10% та щільністю 1–4 особини на 1 м2. Популяції A. sterilis розміщені на скелястих вершинах хребтів Карадагу на ділянках з ксерофітною рослинністю. Деякі частини популяцій приурочені до степантних ділянок, утворених Poa bulbosa L., Bromus japonicus Thunb., Stipa lessingiana Trin. et Rupr. з найбільшим ступенем щільності проективного покриття травостою. Базовий віковий спектр популяції правосторонній з максимумом на генеративних рослинах. Під час проходження онтоморфогенезу на ранніх вікових стадіях особини A. sterilis використовують весняні дощі та вологу, яка утворилася при таненні снігу, для їхнього росту та розвитку у ювенільні та віргінільні рослини у перший вегетаційний період. Після цього, висока температура та посуха у літній період може викликати вимушений період спокою таких особин, після завершення якого віргінільні та генеративні рослини використовують пізньолітні або осінні дощі для формування осінніх розеткових пагонів. Значна різниця між кількістю імматурних та віргінільних рослин порівняно з генеративними свідчить про високий ступінь елімінації на ранніх стадіях розвитку особин. У популяціях також відмічено значну кількість генеративних особин, які мали уражені шкідниками кошики, що негативно впливає на їхню насінну продуктивність. Виявлено, що A. sterilis має низьку конкурентну здатність, розмножується лише насінням, проростання та подальший розвиток якого залежить від наявності весняних опадів, у зв’язку з чим його популяції є досить вразливими до зміни погодних умов. Таким чином, було встановлено, що популяції є досить вразливими і вони потребують подальших досліджень демографічної структури та еколого-ценотичних особливостей.