Мета статті – дослідження поняття віртуального образу, створеного в уяві художникаі його відповідності матеріальному інваріанту. Методологія дослідження базується насистемному підході аналізу віртуального виміру мистецтва. У статті аналітичний методзастосовується для аналізу філософської, художньої, історико-культурної літературиза темою дослідження. Теоретично-концептуальний метод використовується дляхарактеристики концептуально-термінологічної дослідницької системи, порівняльно-типологічний метод – для з’ясування відповідності віртуального образу, який формуєтьсяв уяві людини, зі знайденими матеріальними артефактами. У роботі висвітлено концепціюПлатона «про специфіку створення образів та симулякрів», положення «про категоріювіртуальності» Фоми Аквінського та концепцію «психологічної ультраструктури мистецтва»С. Безклубенка (2015). Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджено відмінностіміж віртуальним зображенням і його матеріальним інваріантом, використовуючи прикладиробіт Людвіга ван Бетховена, Леонардо да Вінчі і Рембрандта ван Рейна. Висновки.Доведено, що процес створення твору мистецтва починається з формування віртуальногообразу (проєкту) в уяві творця і завершується уречевленою формою первісного плану.Виробництво художнього твору, з моменту, коли його зображення народжується в уявіхудожника, до його втілення (матеріалізації) в певний продукт, а потім пошук йогозавершення у свідомості споживачів є складною психологічною ультраструктуроюмистецтва. На прикладах відомих творів мистецтва з’ясовано, що кінцевий результаттворчості часто не відповідає запланованому віртуальному проєкту.