Timeless evolution of walking and pace strategy of women’s race walking

Abstract

Background and Study Aim. The purpose of this research was to study the timeline evolution of walking, as well as the Pacing Strategy Profiles of high-level women in the 20 km of race walking. Material: The practical example of applying the theoretical basis was made during the Women’s Greek Championship (Megara 2016), in which 12 athletes aged 19 to 40 participated (28.50 ± 7.20). Material and Methods. The certified distance of the 20km route was divided into 10 sections of 2 km each. The same happened with the times (intermediate, final) corresponding to the individual sections (2 km) of the route. The athletes were divided into 4 groups: the first 3, those who finished 15% slower than the first, those who finished 15% - 30% slower, and those who finished more than 30% slower than the winner. Finally became comparison of the first 6 and last 6 athletes’ groups. Results. The individual pace strategies that describe the tactics of the athletes in this race have been calculated. It was found that the winners of the race used Even Pacing Strategy, maintaining a steady speed on most of the route. As the level of women athletes became lower, Variable Pacing Strategy was used, while the athletes who finished last did not seem to be able to maintain any particular pacing strategy. Conclusions. It is suggested that athletes should follow Even Pacing Strategy during the race in order to improve their performance. Передумови та мета дослідження. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб вивчити тимчасову еволюцію ходьби, а також профілі стратегії стимуляції жінок високого рівня майстерності на 20 км спортивної ходьби. Матеріал: Практичний приклад застосування теоретичної бази був зроблений під час Чемпіонату Греції серед жінок (Megara 2016), в якому взяли участь 12 спортсменок віком від 19 до 40 років (28.50 ± 7.20).Матеріал і методи. Сертифіковану відстань маршруту 20 км було розділено на 10 ділянок по 2 км кожна. Те ж саме відбулося з часом (проміжним, остаточним), відповідним окремих ділянках (2 км) маршруту. Спортсменки були розділені на 4 групи: перші 3: ті, хто фінішував на 15% повільніше, ніж перша, ті, хто фінішував на 15% - 30% повільніше, і ті, хто фінішував більш ніж на 30% повільніше, ніж переможець. Нарешті стало порівняння перших 6 і останніх 6 груп спортсменок.Результати. Індивідуальні стратегії темпу, які описують тактику спортсменок в цій гонці, були розраховані. З'ясувалося, що переможці перегонів використовували Even Pacing Strategy, підтримуючи постійну швидкість на більшій частині траси. Для більш низького рівня майстерності спортсменок, використовувалася стратегія змінної розстановки, в той час як атлети, які посіли останні місця, схоже, не могли підтримувати яку-небудь конкретну стратегію стимуляції.Висновки. Рекомендується, щоб спортсменки дотримувались стратегії Even Pacing під час гонки, щоб поліпшити свої показники. Предпосылки и цель исследования. Цель этого исследования состояла в том, чтобы изучить временную эволюцию ходьбы, а также профили стратегии стимуляции женщин высокого уровня на 20 км спортивной ходьбы. Материал: Практический пример применения теоретической базы был сделан во время Чемпионата Греции среди женщин (Megara 2016), в котором приняли участие 12 спортсменок в возрасте от 19 до 40 лет (28.50 ± 7.20).Материал и методы. Сертифицированное расстояние маршрута 20 км было разделено на 10 участков по 2 км каждый. То же самое произошло со временем (промежуточным, окончательным), соответствующим отдельным участкам (2 км) маршрута. Спортсменки были разделены на 4 группы: первые 3: те, кто финишировал на 15% медленнее, чем первая, те, кто финишировал на 15% - 30% медленнее, и те, кто финишировал более чем на 30% медленнее, чем победитель. Наконец стало сравнение первых 6 и последних 6 групп спортсменов.Результаты. Индивидуальные стратегии темпа, которые описывают тактику спортсменов в этой гонке, были рассчитаны. Выяснилось, что победители гонки использовали Even Pacing Strategy, поддерживая постоянную...