Фузаріоз колоса є одним із поширених по всьому світу та найнебезпечніших захворювань пшениці. За стійкість рослин до збудника відповідають кілька головних генів із різних геномів Triticinae, однак пшениця м’яка таких генів практично не має. Пшеницю Мігушової (Triticum miguschovae Zhir.) з геномом AbAbGGDD визнано генотипом, стійким до фузаріозу колоса. Для її ефективного залучення як джерела інтрогресій до геному пшениці м’якої потрібно ідентифікувати молекулярно-генетичні маркери, за якими можна детектувати наявність чужинного хроматину в інтрогресивних лініях, що будуть створені на основі геному пшениці м’якої за участю пшениці Мігушової. Як джерело поліморфізмів для створення молекулярно-генетичних маркерів використано мікросателітні локуси (SSR), хромосомна локалізація яких для пшениці м’якої є відомою. Метод ідентифікації поліморфізмів – ПЛР з праймерами SSR-локусів, хромосомна локалізація яких для пшениці м’якої встановлена. З 52 перевірених мікросателітних локусів, локалізованих на хромосомах А, В та D семи гомеологічних груп, продукти ампліфікації ДНК виявились однаковими для досліджених видів пшениці для 31 локуса. Високоінформативними були 14 локусів: 3, 3, 0, 1, 3, 2, 2, відповідно, на хромосомах гомеологічних груп від 1-ї до 7-ї. За цими локусами ДНК пшениці Мігушової утворює специфічний продукт на спектрі. Ще сім локусів визнано такими з обмеженою інформативністю, тому що ДНК пшениці Мігушової не формує з відповідними праймерами специфічного продукту (нуль-алель). За даними мікросателітного аналізу, не всі хромосоми пшениці Мігушової можуть бути ідентифіковані як заміщені у складі інтрогресивних похідних від її схрещування з сортами пшениці м’якої. Однак якщо до мікросателітних маркерів додати наявні результати вивчення поліморфізму між пшеницею Мігушової та сортами пшениці м’якої за генами запасних білків та ферментів, ідентифікуються хромосоми всіх гомеологічних груп пшениці з геномом AbAbGGDD.Матеріал надійшов 16.04.2020